Власне, не відкриємо чогось нового, якщо почнемо допис про Ю. Станинця словами В.Цілого: "Ніби в свічадо, дивлюся я в минуле". 6 вересня отцю Юрію виповнилося б 112 років. Красні літа, красний письменник і діяч, красна його спадщина. Хто читав його, неодмінно опиниться в полоні станинцевої прози, від якої вже не можна звільнитися. Нею можна лише смакувати, як смакували вином з виноградника його сучасники і молоді літератори.
Твори Станинця допомагають краще зрозуміти сучасність, а головне бкти готовим творити майбутнє України. А ми лише можемо вшанувати його пам’ять осінніми квітами, молитвою та читанням його творів. Бо він так цього хотів.І заслужив.
