І.Австро-угорський  період (ХІХст.−1919р.)

Наше село, Нижнє Болотне (Нижній Шард), має досить солідний вік. Перші згадки про нього датуються 1351 роком. Як і все Закарпаття, входило воно до складу Австро-угорщини і було одним із найдавніших сіл Угочанської жупи. Назва села Шард походить від угорського  слова Alsόsárad, що в перекладі означає «болото», так як навколо села, дійсно, була болотиста місцевість.

Жителі села жили дуже бідно, займалися землеробством.

Проводячи пошукову роботу стосовно питань освіти в селі Нижє Болотне, ми керувалися шкільною документацією, яку вдалося зберегти ще з 1922 року:

«Школьна хронiка» греко-католицької церковної народної школи вiд1925 року;«Класовый каталогь (головна школьна книга)» вiд 1921року; шкільні протоколи педагогічних рад (з 1935 по 1940р.р.); класні журнали (за 1921-1926н.р., 1936-1937н.р.); книги наказів (починаючи з 1951 року). Цікаву інформацію про діяльність сільської школи отримали від вчителів–пенсіонерів Кобаль Олени Юріївни, Костак Марії Андріївни, Чийпеш Марії Іванівни  та старожилів села.

З «Хронiки» ми дiзнаємося, що «в селе была всегда школа и то церковного характера». Перші школи  були  побудовані  із дерева і знаходилися у південно-західній частині села. Пiсля переселення з Новоселицi (початкова назва села Нижнє Болотне) на теперiшнє мiсце, бiля церкви була збудована церковна школа з дерева, в якiй працювали такi вчителi:

Іван Калинич з1860 по 1882 р.;

ІванБумбакз 1883 по 1885 р.;

Іван Шимон з 1885 по 1887 р.;

Іван Цiбилинько з 1887 по 1894 р.;

Юлiй Гаджега з 1894 по 1895 р.р.;

Н. Цимбалинець з 1896 по 1898 р.;

Антол Павук з 1899  по I909 р.;

Андрей Шимон з 1910 по1922 р.;

За вчителювання Андрея Шимона (1910-1922) була побудована школа з твердого матерiалу в1912 роцi.  Місце для будівництва школи було подароване селу  барономЖигмондом Першим, а потiм, рiшенням сiльської громади, призначене булодля церковної  школи. Будівля складася із  двох класних приміщень, учительської кімнати та кімнати, де проживали приїжджі вчителі. В цій школі з 1914 по 1917 рік навчався  наш земляк , письменник Юрій Станинець.

Із скупих біографічних відомостей письменника Юрія Станинця про викладання в тогочасній школі, на жаль, теж нічого почерпнути не вдалося. Відомо тільки, що батько Юрка, Іван Станинець, хотів вивчити свого сина, і поділився своїми планами з учителем, попросив його займатися особисто з сином. Пообіцяв учителеві за науку 12 кубометрів дров і таки завіз їх. Але вчитель, як дочувся, що Станинець з Юрка хоче «пана зробити», взагалі перестав звертати  увагу на свого учня.  І батько віддає Юрка  в 4 клас до села Доробратово, де мав знайомого вчителя.

Проіснувала будівля старої школи до 2006 року.Зараз на її місці побудовано сучасний двоповерховий корпус школи, який складається із шести класних приміщень та актового залу.

На превеликий жаль, ніяких відомостей, крім наведених вище, про цей період в історії школи не збереглося.