V. Радянський період (1946 – 1991)

       З приходом радянської влади, восьмирічна школа у Нижньому Шарду була реформована в початкову.Всі учні,які навчалися в старших 5-8 класах, змушені були продовжувати навчання у с. Вільхівка, починаючи з 5 класу.

Так, у 1946  -1947 р.р. у селі  почала діяти радянська школа.Цей період розпочався поповненням школи новими вчителями. Директором школи

був призначений Глеба Іван Васильович. Вчителями були призначені Глеба Магдалина Петрівна, Гаваші Ольга Євгенівна, Сак Василь Юрійович. Всі вчителі були приїжджими . навчання проводилося українською мовою, але за повної відсутності шкільних підручників та іншого шкільного обладнання.

26 червня 1947 року Указом Президії Верховної Ради УРСР село Нижній Шард було перейменоване на Нижнє Болотне.

1947-1948 н.р. розпочався  пробним днем 31 серпня, але із 160 учнів прийшло в школу тільки 93.Директором школи була призначена Дехтяренко Ольга Гаврилівна, випускниця Київського педучилища.  Вчителями були призначені Христиненко Галина Семенівна,Дуфинець Марта Степанівна, Сак Василь Юрійович.

Урочисто і піднесено відзначаються державні свята: День Перемоги, День Конституції, 30-і роковини Великої Жовтневої Соціалістичної революції. До дня виборів  в обласні, районні і сільські Ради депутатів трудящих  колектив учителів із молоддю села поставили п’єсу Тобілевича «Безталанна», яка мала великий успіх серед жителів села.

У1948-1949 навчальному році в школу прийшло 147 учнів. Семиліток-першокласників − 17учнів. Директором школи була Дехтяренко Ольга Гаврилівна, вчителем  була призначена Мучичка Ольга Павлівна, Лях (Марущинець) Ганна Василівна (с.Великий Раковець), Сак Василь Юрійович (с.Гребля).

Велика увага приділяється культурним установам, відкриваються семирічні та середні школи, клуби, бібліотеки, хати-читальні.

В 1945 році було відкрито сільський клуб та бібліотеку, в центрі села, у приміщенні колишньої угорської жандармерії відкрито хату-читальню.

У 1951 році  в селі була відкрита  семирічна школа, директором якої був призначений  Тодавчич Михайло Михайлович (уродженець с.Малий Раковець), заступником–Федорченко (Бісун) Галина Дмитрівна. Працювало 8 вчителів.Відкриття семирічної школи дало можливість  дітям здобувати неповну середню освіту в своєму селі.Вчителька-пенсіонерка Костак Марія Андріївна згадує: «Навчання проводилося в дві зміни. Класних кімнат не вистачало. Тому кілька років орендували одну кімнату у жилому будинку  Василя Петрищі».

Велика увага зверталася партією і урядом на здійснення обов’язкового навчання дітей шкільного віку. В 1953 році в місяці січні було організовано гуртожиток, в якому діти сироти та півсироти безкоштовно харчувалися. Поступово зростала кількість вчителів з спеціальною середньою освітою. З1950 по1960 рр. в школі працювали слідуючі вчителі:

Марущинець (Лях) Ганна Василівна

Тодавчич Михайло Михайлович

Бісун (Федорченко) Галина Дмитрівна

Бісун Йосип Йосипович

Костак (Худанич) Марія Андріївна

Тодавчич Магдалина Денисівна

Кенийз Емілія Михайлівна

Данилаш (Варваринець) Марія Іванівна

Кришеник (Ліхтей) Ольга Юріївна

Делеган Ірина Михайлівна

Матіко Федір Васильович

Кула Агнета Петрівна

Мельник (Шутій) Ганна Іванівна

Липчей Степан Іванович

Гобона Емілія Василівна

Кобаль (Левдар) Олена Юріївна

Делеган Ірина Михайлівна

Сак  Василь Юрійович

Галушко Валентина Микитівна

Вчителі Варваринець (Данилаш) Марія Іванівна (із с.Лалово), вчителька математики, та Худанич (Костак) Марія Андріївна (із с.Лоза), вчителька початкових класів, залишилися жити в селі Нижнє Болотне і пропрацювали в школі до пенсійного віку.