З давніх-давен наша Україна славилася величними традиціями, святами і обрядами. Кожен, хто не черствіє душею,доброти до української спадщини, повертається до традиції свого народу. Подібно до того, як великих містах влаштовувалися бали. В українському селі утвердилися свої цікаві традиції зібрання молоді під назвами – вулиці, музики, вечорниці, досвітки. Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці. Починалися вони пізньої осені, найчастіше на Покрову. То був час, коли сонце повертало на зиму і природа поступово засинала, коли зібрані були хліб і городина, коли наставали довгі вечори. Особливо важливими для молоді були вечорниці на Катерини і Андрія (7 і 13 грудня). Вони супроводжувалися різноманітними обрядами і ворожіннями про майбутню долю. Вважалося, що на день Катерини здебільшого ворожили парубки, а на день Андрія – дівчата. Одним із свят, яке відзначали наші батьки, діди, прадіди було велике зимове свято, особливо для молоді – день Андрія. Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозванного.